малорухливий

малорухливий
-а, -е.
Який рухається повільно; повільний. || Який характеризується незначним рухом.

Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.

Игры ⚽ Нужно сделать НИР?

Смотреть что такое "малорухливий" в других словарях:

  • малорухливий — прикметник …   Орфографічний словник української мови

  • важкий — а, е; вищ. ст. ва/жчий. 1) Який має велику вагу; тяжкий; прот. легкий. || Який має вагу, більшу, ніж звичайно мають подібні предмети. || Вигляд якого (значні розміри, масивність, густина і т. ін.) свідчить про велику вагу. || Густий, щільний (про …   Український тлумачний словник

  • інертний — а, е. 1) Позбавлений активності та ініціативи; недіяльний, малорухливий. 2) хім. Який не вступає ні в які хімічні реакції та не утворює сполук. •• Іне/ртні матеріа/ли речовини (пісок, гравій, щебінь тощо), які входять до складу будівельних… …   Український тлумачний словник

  • малорухливість — вості, ж. Властивість за знач. малорухливий. •• Малорухли/вість цін слабка реакція цін на зміну попиту та пропозиції товару …   Український тлумачний словник

  • малорухливо — Присл. до малорухливий …   Український тлумачний словник

  • сидячий — а, е. 1) Дієприкм. акт. теп. ч. до сидіти 1). 2) у знач. прикм. У якому перебувають під час сидіння (про позу, положення і т. ін.). 3) у знач. прикм. Пов язаний із тривалим чи постійним сидінням або з перебуванням на одному місці; малорухливий.… …   Український тлумачний словник

  • тяжкотілий — а, е. Який має масивне тіло; огрядний, опасистий; малорухливий (про людину, тварину) …   Український тлумачний словник

  • інертний — (позбавлений активности й ініціятиви), недіяльний, малорухливий, бездіяльний, пасивний, флегматичний …   Словник синонімів української мови

  • повільний — 1) (який здійснюється, відбувається тощо впродовж досить тривалого часу), нешвидкий, неспішний, непоспішливий, непоспішний, неквапливий, непоквапливий, неквапний, спокійний, поважний, тихий, розтягнутий; млявий (який відбувається, здійснюється… …   Словник синонімів української мови

  • сидячий — 1 дієприкметник від: сидіти сидячий 2 прикметник пов язаний з сидінням; малорухливий тощо …   Орфографічний словник української мови


Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»